Знову зима настала,
Та спека лишилась на губах,
З теплим промінням літа
У твоїх очах.
Знову приходиш в гості
І залишаєш солодкий смак
Ніжних своїх поцілунків,
Я такий дурак

Я кохаю тебе понад усе,
Ти для мене єдина в світі
Хоч не віриш ти у ці слова,
Повір, мені.

Знову ти йдеш додому,
Але лишив тобі дарунок я,
Ти ще цього не зрозуміла
До кінця, напевно
Знову я мрію про тебе,
Сниться знову мені зима:
Я зігріваю тебе, ти мене,
І не треба нам тепла інакшого.

Я кохаю тебе понад усе,
Ти для мене єдина в світі
Хоч не віриш ти у ці слова,
Повір, благаю.

Інколи я забуваю, як же сильно тебе кохаю,
І залишаюсь на одинці з смутком.
Почекай мене, благаю. Я ж так сильно тебе кохаю,
Що не зможу без тебе й хвилини.