Витри на власнім обличчі гіркі сльози
Розтрачених мрій
Хіба ти не бачиш, кожен сам за себе
В цієї землі вже не видно неба
І все як плило так і пливе
А система живе, система живе...

Система, як звір, система, як спрут
Чорна діра, бермудський кут.
Витри сльози, а краще всьго
Зітри обличчя своє криве
Майже вже нема нічого
А система живе, система живе...

Глянь в дзеркало совісті
В болем писані повісті
Система в робі, система на сцені
Вона живе в тобі, вона живе в мені...

Хвора земля молить у неба
В пророках існує нагальна потреба
Так минають тисячі років
А Івану не до пророків
А наш Іван заліковує рани
Сьогодні він п’яний, і завтра п’яний

І знову надія відкриває візу
І їде, і летить, і біжить, і лізе
Подалі від жаху, від тієї правди
Що падала з даху і жила тут завжди
Подалі від того, що бере за живе
А система живе, система живе...