Дощ і шкло,
А за вікном темно стало так,
Кохання відійшло.
Самота, ти подруга моя,
Стало так, що знов з тобою я.
Скільки не думай,
А в минуле пішло,
Я не журюсь тепер, повір, ні про що.
То не моя вина,
Але повір шкода, шкода...

Приспів:
Повір, шкода, але вже стало так,
Що квіти в'януть серед літа,
Загублений ключ, що не знайти ніяк,
І двері, що до серця, знов закриті.
Шкода мені, я знову повторю,
Ти не пикай, що ми згубили,
Я знаю, що тебе люблю,
Але любити більш не маю сили.

Я тебе не буду вже чекать,
Ти мене не будеш цілувать,
І таксі умчить тебе у ніч,
І впаде неначе камінь з пліч.
Ми все жили і все правда гірка,
Там, де любов, тепер лише самота.
То не моя вина,
Але то є шкода, шкода...

Приспів. (3)