Мелодія 1:
C Вітер старі імена розвіває.
F  Нема вже дороги в покинутий рCай.
F  Якщо в юрбі ти мене не впізнCаєш,
G Не повернеш мене,
F Не повернеш мене, любий, прощай...

Мелодія 2:
CЯ залишE7аю твій бAmерег —
Це чFас розправлCяє вітрGила, знCай!
СCонце сідEає і зAmорі вертFаються.
КCазко мGоя, прощCай.
ЗнCаю, колE7ись тебе знAmайде, ненFаче мелCодія,
НFами давно забутGа,
З дCавніх давEен
Ніжним вAmітром занFесений
ПCодих із мGого снCа.

Мелодія 3:
ТFи віднайдGи, тEmи віднайдAmи, тFи віднайдDmи 
Мене в минDm7улому, тFам, де панує веснGа.

Там, де у диханні ночі останнього слова
Тремтить луна.
Ти пригадай кожну мить, кожен крок
У безмежно далеких снах.
Була, а може здавалось, що справжня —
Кохання весна нескінченно рання,
Знов спалахне і розтане без відчаю,
Наче омана.

Мелодія 3:
Знай, це — не сон. Знай це — не сон.
Знай, це — єдина правда, вічності істина.

Мелодія 2(частково):
СмCерть подолEає єдAmиний закFон —
ВCічна любGов твCоя, вCічна любGов твCоя,
ВCічна любGов моCя.


* В оригіналі пісня виконується з акорду G.