Трясовинна ідеї Руслан Навроцький
Текст пісні
Трясовиной затягують ідеї.
І мій народ, вірніше, із народу
Зробити ладні так –
Щоб в віршарі побачити Енея.
Одіти свитку, станцювать гопак.
Комусь в утіху, а собі на шкоду,
Сховать люстерко і кричать про вроду.
Знов з будня бій чи свято,
І під хороводи...
Возвести трон собі до небозводу –
І думать так –
Ну а кріпак, він й в Африці – кріпак.
А може можна було не напитись
Свободой...
Та стан душі...
Сьогодні все б по-іншому...
Сьогодні все б по-іншому...
Та про Відчизни чую вроду,
З якою щастя навіть в шалаші.
І винна не вона,
Що просвіту нема...
Шо за вікном дощі...
Що з нею щастя дійсно в шалаші.
Змінити п’ятикутку на тризуба.
Червону книжечку на місце
В бізнесклубі.
Плювать, що цитувать –
Чи капітал, а чи Кобзар.
Лиш бути б пастухом людських отар.
І може б дав Бог росту,
Та гниле коріння.
І не хватає совісті та вміння.
А тут хоч плач, хоч скач –
Ніхто не чує.
Що твій нарід вже що – ледь
Не бомжує.
Тікаю думкою з каземату.
Та де втічеш – себе не переробиш.
Коли твій вірш – сприймають,
Як гармату Аврори.
І Кобзареві до землі би поклонитись треба.
За тії сльози, що пролив,
Та де...
Коли зробили з нього
Ідола святого.
Бога-прокурора.
Ти плачеш разом з ним,
Та знаєш лин одного Бога.
У політичних ігр – є сто доріг,
Та не омивши рук...
Не виплакавши сльози...
І кожен молить –
Бережи нас, Боже!
Від "Войовничих лицарів"
Та від "Спасенних іг".
А може то напитись і забутись...
Чи в двірники піти, десь у Канаді...
Багато так і роблять...
Та такі принади – не по тобі.
Не по тобі!
Бо краще в рідній хаті.
З надією в журбі – слова перебирати.
Та бути в совісті.
До совісті взивати.
А бути в совісті, до совісті взивати
Чи по тобі?
І мій народ, вірніше, із народу
Зробити ладні так –
Щоб в віршарі побачити Енея.
Одіти свитку, станцювать гопак.
Комусь в утіху, а собі на шкоду,
Сховать люстерко і кричать про вроду.
Знов з будня бій чи свято,
І під хороводи...
Возвести трон собі до небозводу –
І думать так –
Ну а кріпак, він й в Африці – кріпак.
А може можна було не напитись
Свободой...
Та стан душі...
Сьогодні все б по-іншому...
Сьогодні все б по-іншому...
Та про Відчизни чую вроду,
З якою щастя навіть в шалаші.
І винна не вона,
Що просвіту нема...
Шо за вікном дощі...
Що з нею щастя дійсно в шалаші.
Змінити п’ятикутку на тризуба.
Червону книжечку на місце
В бізнесклубі.
Плювать, що цитувать –
Чи капітал, а чи Кобзар.
Лиш бути б пастухом людських отар.
І може б дав Бог росту,
Та гниле коріння.
І не хватає совісті та вміння.
А тут хоч плач, хоч скач –
Ніхто не чує.
Що твій нарід вже що – ледь
Не бомжує.
Тікаю думкою з каземату.
Та де втічеш – себе не переробиш.
Коли твій вірш – сприймають,
Як гармату Аврори.
І Кобзареві до землі би поклонитись треба.
За тії сльози, що пролив,
Та де...
Коли зробили з нього
Ідола святого.
Бога-прокурора.
Ти плачеш разом з ним,
Та знаєш лин одного Бога.
У політичних ігр – є сто доріг,
Та не омивши рук...
Не виплакавши сльози...
І кожен молить –
Бережи нас, Боже!
Від "Войовничих лицарів"
Та від "Спасенних іг".
А може то напитись і забутись...
Чи в двірники піти, десь у Канаді...
Багато так і роблять...
Та такі принади – не по тобі.
Не по тобі!
Бо краще в рідній хаті.
З надією в журбі – слова перебирати.
Та бути в совісті.
До совісті взивати.
А бути в совісті, до совісті взивати
Чи по тобі?
Внески:
Найпопулярніші пісні Руслан Навроцький
- 1 Ідеї-трясовина
- 2 Пам'ятник
- 3 Роксолани *
- 4 Пашка...
- 5 Місто
- 6 Все позаду
- 7 За вікнами небо...
- 8 Сніг
- 9 Бодун
- 10 Нічого нема
- 11 Романс "Натали"
- 12 Не знаю...
- 13 Монолог вітру
- 14 Один на один з самотою
- 15 Доля
- 16 Так трапилось
- 17 Пам’ятник з глини
- 18 Подібен Апостолу
- 19 Пашка – вуличний музикант
- 20 Господа ділить