Шоу Руслан Навроцький
Текст пісні
Цей світ присадили на шоу.
Старечі старці.
А що їм... (шепітом)
Забуваючи сни про майбутнє.
Задуваючи свічку будня.
Ти очима шукаєш птаха.
В піднебессях своїх – бідолаха.
Ти розколюєш день навпіл,
До – падіння, та після – свято.
То повз тебе пройшла посвята.
То тобі заспівав третій півень
Пісню ліні, пісню страху.
Вже не хочеш, не відаєш –
Знаєш.
Там де був, вже тепер не буваєш.
Ані гостем, і ані повз.
Що тепер, Пане "Гов".
Цей світ присадили на шоу.
Старечі старці.
А що їм... (страхом)
А ти от одягнутий в чорне.
Під час набиваєш ногу.
Біжиш, шкутильгаєш, скачеш –
І що третім оком ти бачиш...
Ти – одинокий. Неодиноко.
Ти все вже зробив, що міг.
Упав в епохальний гріх.
У руки брав слово-батіг.
І бив, бив. Бив!
Десь у бік.
Поки зрозумів...
Що.
Цей світ присадили на шоу.
Старечі старці.
А що їм... (гірко)
Їм вже не шукати – мати.
Їм вже не творити – мати.
І вірити – наче знати.
Любити – немов хоронити.
І ссати, і ссати, і ссати.
На грудях Землі, у немовляти.
Хліб – молоко випасати.
В трикутнику зеленої злості –
Чумацькі шляхи – ховати.
Цей світ присадили на шоу.
Старечі старці.
А що їм... (криком)
А я – назбираю куль
Гарячих і запашних.
І всіх їх – віддам на брухт.
Хай плавиться шоу на пшик.
Бо всі ми, далебі – актори.
У цім божевільнім шоу.
Що виплекали старечі.
А я у чорнім,
До речі...
Старечі старці.
А що їм... (шепітом)
Забуваючи сни про майбутнє.
Задуваючи свічку будня.
Ти очима шукаєш птаха.
В піднебессях своїх – бідолаха.
Ти розколюєш день навпіл,
До – падіння, та після – свято.
То повз тебе пройшла посвята.
То тобі заспівав третій півень
Пісню ліні, пісню страху.
Вже не хочеш, не відаєш –
Знаєш.
Там де був, вже тепер не буваєш.
Ані гостем, і ані повз.
Що тепер, Пане "Гов".
Цей світ присадили на шоу.
Старечі старці.
А що їм... (страхом)
А ти от одягнутий в чорне.
Під час набиваєш ногу.
Біжиш, шкутильгаєш, скачеш –
І що третім оком ти бачиш...
Ти – одинокий. Неодиноко.
Ти все вже зробив, що міг.
Упав в епохальний гріх.
У руки брав слово-батіг.
І бив, бив. Бив!
Десь у бік.
Поки зрозумів...
Що.
Цей світ присадили на шоу.
Старечі старці.
А що їм... (гірко)
Їм вже не шукати – мати.
Їм вже не творити – мати.
І вірити – наче знати.
Любити – немов хоронити.
І ссати, і ссати, і ссати.
На грудях Землі, у немовляти.
Хліб – молоко випасати.
В трикутнику зеленої злості –
Чумацькі шляхи – ховати.
Цей світ присадили на шоу.
Старечі старці.
А що їм... (криком)
А я – назбираю куль
Гарячих і запашних.
І всіх їх – віддам на брухт.
Хай плавиться шоу на пшик.
Бо всі ми, далебі – актори.
У цім божевільнім шоу.
Що виплекали старечі.
А я у чорнім,
До речі...
Внески:
Найпопулярніші пісні Руслан Навроцький
- 1 Ідеї-трясовина
- 2 Пам'ятник
- 3 Роксолани *
- 4 Пашка...
- 5 Місто
- 6 Все позаду
- 7 За вікнами небо...
- 8 Сніг
- 9 Бодун
- 10 Нічого нема
- 11 Романс "Натали"
- 12 Не знаю...
- 13 Монолог вітру
- 14 Один на один з самотою
- 15 Доля
- 16 Так трапилось
- 17 Пам’ятник з глини
- 18 Подібен Апостолу
- 19 Пашка – вуличний музикант
- 20 Господа ділить