Ешелони Роксолан Руслан Навроцький
Текст пісні
Чи ми країна рабів?!
Не робіть круглих очей
Панове та панні.
Бо вже років стонадцять
Ми плачемось кріпацтвом...
Бо, який же мужик,
У здоровому глузді і не інвалід –
Добровільно віддасть свою бабу у рабство!
Можна тут сперечатись.
"Про" приводити істин до Чорного моря.
Про нові горизонти, чи долі кулак.
Але їх вже не сотні, не тисячі,
А мільйони!
Закладають і долі, і тіла свої –
За п’ятак.
Приспів:
Ну а ми –
Відгружаєм товаром живим ешелони!
І за пивом розкручуєм тему,
Що все в нас не так!
І чекаємо пенсій від Роксолан,
З-за кордону.
І хватає не тільки на хліб,
Ну а ще й на кабак...
І пророчать на шпальтах усіх
Фарисеї.
Що, мов, почався!
Великий хохлацький ісход!
Але то ж не з полону
Виводять нарід свій.
Новоявленні Моїсеї.
А в пустелю плюндрують
Квітучу країну й великий народ!
Приспів
Обезпечим Європі
Жонами своїми
Достойную старість!
Ну і хай зароблять копійку.
Потом, глумом своїм.
Для убогих сиріт.
І тоді вже спокійно –
Геть портки, мужики!
Підперезуйсь подолом.
Обростай рогами!
Слава панству заморському,
Що взялось обновлять свіжим геном
Козацький наш рід!
А твій прадід,
Покручував вуса степенно.
І вклонятися міг,
Лиш мечу й бойовому коню.
І коли ставив ногу свою
У стремено –
І Царьград,
І Париж,
І Равена
Вклонялись йому!
Приспів
Я – такий як і всі.
Й в мене з буднем
Війна нездоланна.
І не ясно іще до сих пір хто – кого.
Та коли він бере мене у лещата,
То повторюю вам і собі.
"Ти – мужик.
Ти ж – мужик!
Встань за плуга, за верстак чи за кульман,
Ні – то шабельку у руку візьми.
Але рук не впускай безпорадно.
Й не укроплюй земельку святую
Соплями, пардон, й слізьми!
Бо твій прадід,
Покручував вуса степенно.
І вклонятися міг,
Лиш мечу й бойовому коню.
І коли ставив ногу свою
У стремено –
І Стамбул,
І Берлін,
І Варшава
Вклонялись йому.
Приспів
Не робіть круглих очей
Панове та панні.
Бо вже років стонадцять
Ми плачемось кріпацтвом...
Бо, який же мужик,
У здоровому глузді і не інвалід –
Добровільно віддасть свою бабу у рабство!
Можна тут сперечатись.
"Про" приводити істин до Чорного моря.
Про нові горизонти, чи долі кулак.
Але їх вже не сотні, не тисячі,
А мільйони!
Закладають і долі, і тіла свої –
За п’ятак.
Приспів:
Ну а ми –
Відгружаєм товаром живим ешелони!
І за пивом розкручуєм тему,
Що все в нас не так!
І чекаємо пенсій від Роксолан,
З-за кордону.
І хватає не тільки на хліб,
Ну а ще й на кабак...
І пророчать на шпальтах усіх
Фарисеї.
Що, мов, почався!
Великий хохлацький ісход!
Але то ж не з полону
Виводять нарід свій.
Новоявленні Моїсеї.
А в пустелю плюндрують
Квітучу країну й великий народ!
Приспів
Обезпечим Європі
Жонами своїми
Достойную старість!
Ну і хай зароблять копійку.
Потом, глумом своїм.
Для убогих сиріт.
І тоді вже спокійно –
Геть портки, мужики!
Підперезуйсь подолом.
Обростай рогами!
Слава панству заморському,
Що взялось обновлять свіжим геном
Козацький наш рід!
А твій прадід,
Покручував вуса степенно.
І вклонятися міг,
Лиш мечу й бойовому коню.
І коли ставив ногу свою
У стремено –
І Царьград,
І Париж,
І Равена
Вклонялись йому!
Приспів
Я – такий як і всі.
Й в мене з буднем
Війна нездоланна.
І не ясно іще до сих пір хто – кого.
Та коли він бере мене у лещата,
То повторюю вам і собі.
"Ти – мужик.
Ти ж – мужик!
Встань за плуга, за верстак чи за кульман,
Ні – то шабельку у руку візьми.
Але рук не впускай безпорадно.
Й не укроплюй земельку святую
Соплями, пардон, й слізьми!
Бо твій прадід,
Покручував вуса степенно.
І вклонятися міг,
Лиш мечу й бойовому коню.
І коли ставив ногу свою
У стремено –
І Стамбул,
І Берлін,
І Варшава
Вклонялись йому.
Приспів
Внески:
Найпопулярніші пісні Руслан Навроцький
- 1 Ідеї-трясовина
- 2 Пам'ятник
- 3 Роксолани *
- 4 Пашка...
- 5 Місто
- 6 Все позаду
- 7 За вікнами небо...
- 8 Сніг
- 9 Бодун
- 10 Нічого нема
- 11 Романс "Натали"
- 12 Не знаю...
- 13 Монолог вітру
- 14 Один на один з самотою
- 15 Доля
- 16 Так трапилось
- 17 Пам’ятник з глини
- 18 Подібен Апостолу
- 19 Пашка – вуличний музикант
- 20 Господа ділить