Як я був молодий,
То дівчата, мов би рій,
Уганяли все за мною,
Не давали ми спокою.

Я ж втікав все від них,
Бо гадав'єм, що се гріх
Заглядати у дівочі
Гарні личка, личка й очі.

Та за тих трийцять літ
Вже зовсім змінився світ:
Не зійдуся ні з одною,
Щоб літала ще за мною.

Тепер я, коли б міг,
Не зважав би, чи се гріх,
Заглядав би я їм в очі...
Та ні одна вже не хоче!