А наш цісар Франца Йосиф як йшов воювати,
То взяв собі штири цурки, як штири гармати.

Їдна йому коня вела, друга напувала,
Трета дала в руки шаблю, ще й поцілювала.

А четверта, наймолодша, вінесла рушницу:
- Як меш войну програвати – стріль си у гузицу!

Наша пані цісарева Габсбурзького роду,
Поїхала ся лічити на Карлсбарську воду.

Якийсь батяр зацофаний, в Парижу роджений,
Запхав пані цісаревій шпиндель затруєний.

Як дістав наш батько-цісар той телєґрам жлобний,
То лежав він на канапі ґанс-ґанс непритомний.

Бодай тоту Швайцарію нагла кров заллєла –
Була б наша цісарева аж до дзісяй жила!