Зозуленька кукат Родинно-побутові пісні
Текст пісні
Зозуленька кукат, моє серце пукат,
Зозуленька в гаю, моє серце в жалю.
Зозуля кукала, правду повідала,
Же я там не буду, де-м ся виховала.
Де-м ся не родила, де-м ся не ховала,
Мушу привикати, де мя мати дала.
Ой боже мій, боже, яка я нещасна,
Юж моя зіронька на небі загасла.
Дольо моя, дольо, дольо нещаслива,
Де ти товди била, як мя мац родила?
А била я, била, у сіньох, за дверми,
Пустила-м ся до хиж,– двері мі заперли.
Бодай тота душа нигда не сконала,
Што мі перед дольом двері замикала!
Зозуленька в гаю, моє серце в жалю.
Зозуля кукала, правду повідала,
Же я там не буду, де-м ся виховала.
Де-м ся не родила, де-м ся не ховала,
Мушу привикати, де мя мати дала.
Ой боже мій, боже, яка я нещасна,
Юж моя зіронька на небі загасла.
Дольо моя, дольо, дольо нещаслива,
Де ти товди била, як мя мац родила?
А била я, била, у сіньох, за дверми,
Пустила-м ся до хиж,– двері мі заперли.
Бодай тота душа нигда не сконала,
Што мі перед дольом двері замикала!
Внески: