Поза лісом зелененьким
Брала вдова льон дрібненький.

Вона брала, вибирала,
Тонкий голос подавала.

Там Василько сіно косить,
Тонкий голос переносить.

Кинув косу додолоньку,
А сам пішов додомоньку.

"Позволь, мати, вдову брати,
Перестану пить-гуляти".

"Не позволю вдову брати,
Вдова вміє чарувати.

Чарувала мужа свого,
Причарує сина мого".