Україно моя мила,
Краю пам’ятливий,
Там любив я дівчиноньку,
Там я був щасливий.
Жив собі в малім містечку
Вкруг свої родини,
Там-но тільки через річку
Від свої дівчини.
В неї домичок біленький,
Навкруги тополі,
Там я не раз дівчиноньку
Цілував доволі.
А тепер же я скитаюсь,
Як в полю билина.
Давно би-м ся утопив,
Щоб не Україна.
Людям дівчину покину,
Останусь без пари,
Возьму люльку і тютюну
Та й піду в гусари.