Туга за тугою, журба за журбою,
Віддала-сь мя, моя мамо, заміж молодою.

Ні я нажилася, ні я набулася,
Я розкошів не зазнала, літа змарнувала.

Літа ж, мої літа, не йдіть марно з світа,
Бо я в свої мами росла, як рожева квітка.

Рожеву квітку будуть підливати,
Мене люди, молодую, будуть шанувати.