Защебетав соловей,
Кажуть люди – білий день.

Гей, кажуть люди, сусіди близенькі –
Стоїть барин край воріт.

Стоїть барин край воріт,
Кличе дівча на совіт.

Гей, вийди, вийди, молода дівчино,
Поговорю з тобою...

Зажди, барин, годину,
Зажди, барин, другую.

Гей, заким же я свому отцю, неньці
Вечероньку зготую.

Вечероньку зготовлю,
Білу постіль постелю.

Гей, у той час вийду за нові ворота,
Щиру правду розкажу...

Ти ж думаєш, дівчино,
Що я тебе та й люблю?

Гей, як ти вийдеш між молоду челядь,
То я тебе й осуджу.

Нащо було любити,
Нащо було судити.

Гей, лучше було родом не знаться,
Ніж тепер розлучаться!

Ой ти мене осудив,
А я тебе удвічі.

Гей, де найбільше челяді гуляє,
Плюну тобі у вічі!