Ой звисли, звисли
Чорні хмароньки з Вісли.
Не зійде мені
Їдна дівчина із мислі.
Ой як я зачав
Ту дівчину любити,
То втратив же я
Два талярики битих.
То втратив же я
Два талярики битих,
А ще й до того
Коника вороного.
А в мого коня
Та кудрявая грива.
Моя дівчина
Хорошая, чорнобрива.
Кінську гриву
Гребінцем розчесати,
А її красу
На папері списати.
Он писав же я
Два дні, ще й дві ночі,
Заким я списав
Личенько й чорні очі.
Ой як я втрачу
Коника вороного,
Ой то ти втратиш
Віночка рутвяного.