Ой жено моя,
Чом ся не обуєш? (2)
Зимна роса, а ти боса,
Здрав’я собі псуєш.

Ой мам я косу,
Але ньом не кошу, (2)
Бо я свою косу, косу
Коло себе ношу.

Ой мам я лучку
В глубокій долині, (2)
Ани трава, ни отава
Нигде не загине.

Ой мам я косу,
Од самой осени, (2)
Она косит, она косит
Коло самой землі.