Ой жени, жени Родинно-побутові пісні
Текст пісні
Ой жени, жени, повіджте же мі,
Коли я ся жениц мам?
О святім Яні, котра рано встає,–
На тоту я дяку мам.
Ой жени, жени, повіджте же мі,
Коли я ся жениц мам?
О святім духу, котра в кожуху,
На тоту я дяку мам.
А ниже млина густа вербина,
Треба би ю вирубац,
Сподобало мі ся дівча у сусіда,
Але мі ю не хцут дац.
А з гори, з гори дражком ся курит
За сивима волками,
Облап, Яничку, свою Ганичку
Обидвома ручками.
Я би єй обняв, я би єй постискав.
Она би ся гнівала,
Бо она є пишна, за мя би не пішла,
Ганьбу би мі зробила.
Оженив лем ся, не призрив лем ся,
Тепер ся мі не здає,
На криво ходит і г’вечір дримле,
Ищи кривий ніс має.
Ой не сплю, не сплю, лем собі мишлю,
Же старого мужа мам,
Невести млади, дайте же мі ради,
Чим же я го стровиц мам?
Иди до ліса, накопай коріня,
Того ся му напиц дай,
А як того вкусит, зараз вмерти мусит,
Та й зостанеш слебодна.
Коли я ся жениц мам?
О святім Яні, котра рано встає,–
На тоту я дяку мам.
Ой жени, жени, повіджте же мі,
Коли я ся жениц мам?
О святім духу, котра в кожуху,
На тоту я дяку мам.
А ниже млина густа вербина,
Треба би ю вирубац,
Сподобало мі ся дівча у сусіда,
Але мі ю не хцут дац.
А з гори, з гори дражком ся курит
За сивима волками,
Облап, Яничку, свою Ганичку
Обидвома ручками.
Я би єй обняв, я би єй постискав.
Она би ся гнівала,
Бо она є пишна, за мя би не пішла,
Ганьбу би мі зробила.
Оженив лем ся, не призрив лем ся,
Тепер ся мі не здає,
На криво ходит і г’вечір дримле,
Ищи кривий ніс має.
Ой не сплю, не сплю, лем собі мишлю,
Же старого мужа мам,
Невести млади, дайте же мі ради,
Чим же я го стровиц мам?
Иди до ліса, накопай коріня,
Того ся му напиц дай,
А як того вкусит, зараз вмерти мусит,
Та й зостанеш слебодна.
Внески: