– Ой ти, груша моя кучерявая,
Ой коли ж ти сошла, коли виросла?

– Я весною сошла, літом виросла,
На крутом бережку коренилася.

На крутом бережку коренилася,
До вдови на забор похилилася.

До вдови на забор похилиласі,
Де сиділа вона, зажурилася.

Зажигала свічку восков’яную,
Зажидала дружка розудалого.

Вот ідьот він, пойот: "Де ти, зорька моя?"
Да за ручку бірьот: "Поцелуй міня".