На поповой сіножаті,
На дяковом полі
Висипали да чумаки
Штири вози солі.

Нема солі дробкової,
Єдна попелиця,
Полюбила дівка красна
Чумаченька Гриця.

Ой, ти Грицю, ти Гриценьку,
На тебе сердита:
Що в тебе, мій миленький,
Сорочка не мита.

А я стану край Дунаю,
Сяду на пісочку,
Вимию та й вимакаю
Чумацьку сорочку.