С малолєтства в горах проізрастав,
Справєдлівості поняття від пріроди пріняв
Довбуш!
Для каждого гуцула як батько родний,
Для панів любої масті як собака цепний
Довбуш!

Приспів:
Довбуш, пріродний чєловєк!
Ім’я його ми не забудем вавєк!
Довбуш, пріродна людина,
Ім’я його ми не забудем до загину! (весь куплет – 2)

Довбуш був унікальним кєнтом,
Обладав ударом на 120 кілотон
Довбуш!
Довбуш!
Сєрдєц врачєватєль, унікального удара обладатєль!
Довбуш!
Сєрдєц врачєватєль, унікального удара обладатєль!
Довбуш!
Сєрдєц врачєватєль, унікального удара обладатєль!
Довбуш!
Сєрдєц врачєватєль, унікального удара обладатєль!

Приспів

Єслі трєбуєцца помощь,
Він з Говерли кричав,
А із Чорного лісу Кармалюк отвічав:
"Довбуш! Добвуш!"

Приспів (2)