Я заморився жити на землі,
Але не можу в небі грати світлом
І впасти вниз – туди, де все в імлі
Я теж не можу... хочеться летіти

Ти знаєш день, але не маєш віри
Ти хочеш все не втамувавши болю
Ти в кольорах, але малюєш сірим
Не в змозі з клітки вирватись на волю

Дай мить мені лише зробити подих
Дай мить підняти крила і злетіти
Дай мить надії втамувати подив
І дай відчути знов ранковий вітер

Я піднімуся і пройду крізь біль
В стражданні істина – так говорили мудрі
Але чи має сенс і в чому сіль
Захоплення на мить красою буднів