Ой, слухайте, куме,
І що я вам скажу!
- А що?
У сусіда єдна тварина
Поросяток родила!
- Та ну!

Ой, ну, та, ну, та, ну, та,
Поросяток родила!
Ой, ну, та, ну, та, ну,
Поросяток родила!

Поросята кричать,
Вони їсти хотять!
- О, ізвесноє дєло,
Вона жива тварина,
То може їсти і хоче?..
Вони їсти захотіли,
Та й знялись та й полетіли.
- Та, ну?

Ой, ну, та, ну, та, ну, та,
І знялись та й полетіли!
Ой, ну, та, ну, та, ну,
І знялись та й полетіли!

Ой, знялись та й полетіли,
Та й на дуба вони сіли.
- Та, ну?

Ой, ну, та, ну, та, ну, та,
Та й на дуба вони сіли!
Ой, ну, та, ну, та, ну,
Та й на дуба вони сіли!

А й на дуба вони сіли,
Апельсини усі поїли!
- Ну, так загнув.
- Е, куме, стривайте,
Отут, звиняйте
Ви вже дуже загнули,
Та де ж таке бачено,
Щоб на дубі апельсини росли?..
- А що?
- У... ти!
- Груші!
- Та, ну?..
- От тобі ну!

Ой, ну, та, ну, та, ну, та,
Свині груші всі поїли!
Ой, ну, та, ну, та, ну!

- Е, куме, оце вже ви тут загнули,
На дубі груші не ростуть.
- А що?
- Жолуді! О!

Ой, ну, та, ну, та, ну, та,
Свині жолуді поїли!
Ой, ну, та, ну, та, ну!
Свині жолуді поїли!
Та й на дуба вони сіли!