AmЛюба дрEужино-вAmкраїнко
FВиший соAрочку мDmені
ВGиший хрещатим барCвінком
НDmа голубім полоEтні.

  РAада б я вишити, Dmмилий,
  РGідного краю сте[C-A]жки.
  ТDmільки в житті не навAmчилась
  КDmласти хрещато ниAmтки.

Сестро моя, галичанко,
Виший сорочку мені.
Хай зацвітають світанки
На голубім полотні.

Рада б я вишити, брате
Навіть веселку саму.
Йде чоловік мій до хати,
Вишити мушу йому.

Вишила мати старенька
Білу сорочку мені.
Вишила рано-раненько
При голубому вікні.

Гріє сорочка та груди
Тільки на серці пече.
Ой, коли ж мами не буде,
Хто ж мені вишиє ще?