Як полишав я оселю родинну,
Мама на пам'ять мені піднесла
Житню хлібину й червону калину
І незабутню пораду дала.

Приспів:
Гарної долі немає без волі,
Чесно іти в майбуття,
Житня хлібина й червона калина –
Два обереги життя.

В літа гарячі і в люті морози
Різне стелила судьба трудова.
А мені завжди були на підмозі
Мамині мудрі й спасенні слова.

Приспів.

Роки минають і я кладу сину
В дальню дорогу дарунки святі –
Житню хлібину й червону калину
І повторяю слова золоті.

Приспів.