Мамо-голубко!
Прийди подивися,
Сина від мук захисти!
Болі зі споду душі
Піднялися,
Що вже несила нести...

Мамо-голубко!
Горюєш ти, бачу,
Стогнеш сама у журбі.
Хай я в неволі
Конаю та плачу -
Важче незмірно тобі...

Бачити більше тебе
Я не буду:
Не дорікай, а прости,
Та від людського
Неправого суду
Сина свого захисти!..