8 березня, але холоди
Напустила на землю сердита зима.
І замело стежки, де проходила ти,
Де проходила ти, рідна Мати моя.
І художник-мороз на прозорому склі,
Як ікону малює обличчя твоє.
То чому ж ми співаєм про Маму пісні,
Коли рідної Мами у нас не стає?..

Приспів:
І ключу журавлиному,
Що відкрив в небо двері тобі.
Білий сніг під калиною,
Що весною розтане в журбі.
І промінчиком сонячним
Ти зігрієш серденько моє.
Сильним вітром нескореним
Розкуйовдиш волосся моє.
І вербою над річкою,
Ти оселешся в нашім саду.
Де стежиною-стрічкою,
Я від Мами до Мами іду.
Коли рани не гояться,
І коли в серці біль запече,
Як в дитинстві заплачу я,
На твоє Материнське плече...

Де знайти ці чарівні слова,
Де мелодію сильну знайти,
Щоб летіла акордом вона
Там, де ти, в паралельні світи?..
Та художник-мороз на віконному склі
Ще малює ікону, обличчя твоє.
То чому ж ми складаєм про Маму пісні,
Коли рідної мами у нас не стає?..

Приспів.