Пам'ятаю, вишні доспівали,
Наливались сонцем у саду.
На прощання ти мені сказала:
- Де б не був, а я тебе знайду...

І у тьмі од муки, од утоми,
Де розстріли і любов до дна,
Часто бачив профіль твій знайомий
Я на фоні жовтого вікна.

Тільки сниться огненне минуле...
І не знаю, чому я живий...
Чому злився з орудійним гулом
Голос свіжий і наївний твій?!?

І сьогодні вишні доспівають
У саду од сонця і тепла.
Як і завжди, я тебе шукаю,
Та мене ти й досі не знайшла...