Ти не ховай своїх очей,
Моя Наталко,
Ти не ховай своїх очей,
Моя Полтавко!
Бо у Полтаві всі дівчата –
Чарівниці,
Та тільки ти мені одна
Щоночі снишся!

Приспів:
Усі дороги пройшов на світі,
Аби зігріло очей твоїх світло!
Моя Полтава на тебе схожа,
А без Полтави я жити не можу!..

Тепер я знаю чому Ворскла
Гомінлива,
Така блакитна - подивилась
Ти на хвилі.
Мені потрібна ти, як жайворові
Поле,
Мені потрібна ти, як сонця
Світ тополі!

Приспів.

І кожну думку заповітну
І неспокій,
Несу до тебе, чарівнице
Ясноока!
Скажи "Люблю!" мені жагучими
Устами,
То над землею голубішим
Небо стане!

Приспів.