Тече річка по долині,
У милого очі сині.
У милого сині очі,
А любити мене не хоче.
А весняне сонце гріє,
А дівоче серце мріє...
Сині очі, очі сині,
Вам не бути у самотині.

Чи не має він здогадки,
Чи боїться, може, кладки,
Чи місточок йому класти,
Щоб не міг він у воду впасти?
Я кладки не боюся,
Із тобою полюблюся,
Полюблюся, покохаюсь,
А як впаду, то не покаюсь.

Тече річка по долині,
Не боїться милий нині.
Він на кладку не зважає,
А до мене все поспішає.
А весняне сонце сяє,
А серденько моє знає,
А серденько моє знає,
Що мій милий мене кохає.