Ти розкішна, мов осінь, красою,
Щедрим золотом б'є жовтизна,
Ще життя прикрашає росою,
Що у вроді лишила весна!

Приспів:
Я невтомно тобою милуюсь.
Недарма ж бо, проживши літа,
Кожну мить нашу спільну, ціную!
Мого серця зоря золота.
Мов дівоче ще серденько мліє,
І вуста, - як вино молоде!..
Час стояти на місці не вміє,
Нашу зиму в життя приведе.

Та нехай чорний сум не лягає,
На твоє, на високе чоло!
Ми удвох ще не раз заспіваєм
Про своє світанкове село!

Приспів.

Заспіваєм, про все, що прожито,
Про жагу твоїх карих очей,
Про любов, яка щедро розлита,
В жаркім мареві теплих ночей!

Приспів.