Сідало сонце над водою
І соловей співав сумної,
Вода шуміла коло млина,
Стояла дівка, мов калина...

Стояла дівка, журилася,
На бистру воду дивилася,
Свого коханого чекала,
У путь далекий виряджала...

Козак поїхав на чужину,
Покинув молоду дівчину,
Така вже їм судилася доля,
Що розлучилися обоє...

Коли додому повертався,
До іншої він посміхався,
Нема дівчини молодої,
Верба схилилась над водою...

Нема дівчини молодої,
Верба схилилась над водою...