До зорі жайвір молиться Отче наш!
І до небес здіймає крильця свої.
Прийшла весна і квітне золотий час,
І всі прагнемо любові на землі...

Я шепочу ніжне твоє ім'я "Оксана!"
І шукаю серед квіток у саду.
Ти - найкраща від усіх, моя кохана!
О, озвись, де ти є?.. Я тебе зову!..

Зустрів, в цю мить закохався у тебе,
У чарівний погляд, блиск очей твоїх.
А очі блакитно-сині, як небо...
Волошкою цвітеш у думках моїх...

На білосніжнім личку сяє усмішка...
Пишні коси по плечу водопадом,
У снах являєшся, як чорнобрива нічка...
Чекаю, жду тебе під зорепадом...

Ти чуєш, віднайду тебе у юрбі!..
Та у світах близьких, чи у далеких...
Дай мені знак, що подобаюсь тобі,
Я подарую тобі щастя, лелеко!..