Словом посій зерно любові в душу мою...
Я зацвіту синьою волошкою в оксамиті,
Ми у парі закружляєм, як лебеді в гаю,
Будем насолоду пити в щасливій миті.

У смарагдові очі, закохалась у тебе -
В моєму серці розквітнув вишневий сад,
Долі побачення призначило зоряне небо,
Щоб зоря в долоні засіяла щастя зорепад.

Золота осінь кружляє листям багряним,
Усміхнись мені, як весною - перший раз ...
Пригорни під крило, зігрій подихом весняним,
Віджени печаль, щоб свята любов єднала нас.

Я самотня втомилась прокидатись від сну... -
Іти під проливним дощем в заметіль зими,
Я тебе виглядаю у вікні, як сонце в грозу
Тож до мого серця доріженьку віднайди...

Словом посій зерно любові в душу мою
І заколоситься щастя, як у полі золоті жита,
В стежечку я нахилю тобі вечірню зорю,
Щоб зоряним вінцем звінчала наші серця...