Подаруй мені літній вечір...
Оксамитову зоряну ніч,
Я обніму тебе ніжно за плечі,
Де ти і я удвох віч-на-віч.

Твоя чарівна врода, немов весна,
Русяве волосся, небесні ясні очі,
Чорні брови, усмішка мила, осяйна,
Як зорі промениться у білі ночі...

Від чужого погляду себе відгородив -
На ключ золотий закрив своє серце,
Дякую долі, що тебе у житті зустрів...
Ти, моя люба, лебідка у синім озерці...

Я тебе до безтями люблю, кохана моя...
Із тобою хочу розпахнути крила свої,
Ласкавим поцілунком пестити уста,
До ніг встелити пелюстки троянд тобі.

Я все життя чекав на зустріч із тобою...
Плекаю надію, що доля наші дороги зведе...
Вірю у святу любов, яка розцвітає весною,
І у парі злетимо від щастя під небо голубе!..

Де є кохання, там немає кордонів, границь...
Думки читають по очах, розуміють із пів слова,
Почуття, як море широке, у білих лебедів птиць...
У місячні млі засолодить душу приємна розмова...

Я - твій принц на коні, замріяний первоцвіт...
А ти - моя білосніжна лілея у квітучім саду!
Я нахиляю тобі Всесвіт, синьоокий зоресвіт,
Стань моєю назавжди, бо тебе я люблю!..