Вишиваю милого портрет,
Не порвися, не порвися, нитко!
Сіло сонце за гірський хребет,
Милий прийде швидко.
Над горою в'ється горде орленя -
Сонце проводжає.
На горі працює милий мій щодня -
Нафту добуває.
Милий мій, дорогий
Нафту добуває.

За Карпати, у широкий світ,
Йде про нього, молодого, слaва,
І його шанує весь мій рід,
Вся моя держава.
Я в своєму серці радощі таю:
Нитка не порветься.
Як побачить милий вишивку мою,
Щиро посміхнеться.
Милий мій, дорогий
Щиро посміхнеться.

Візьме в руки полотно лляне,
Полотно гаптоване, узорне, -
Хай не хвалить за портрет мене,
Хай лише пригорне.
До голубки голуб з-за гори летить,
Голуб сизокрилий.
То не вітер кленом за вікном шумить.
Йде до мене милий,
Милий мій, дорогий,
Йде до мене милий.