Твоя смерть моє серце пробила стрілою...
Я, немов підбитий птах, впала безсила,
Назавжди згасло ясне сонце наді мною -
І виросла увінчана квітами могила...

Несу тобі хризатеми пахучий квіт...
Б'є скорботний дзвін моїй недолі,
Прийшла осінь обриває листя із віт,
Вітровій додолу гне, як билину у полі...

Осиротив мене, я тану, як воскова свіча...
Цей світ став бідніший і убогий без тебе...
Ніяке золото, скарби не замінять твоє життя -
Ти із голубої блакиті білий ангел для мене...

Смерть замурувала у темну гробницю,
Втративши тебе, я загубила солодкі сни,
У чорну хустину завинула вдовицю -
І я відчула самотність, заметіль зими...

Ну, хто я без тебе?.. - Верба над водою?..
Струнка тополя, яку шарпають вітри,
Всі по парах, лиш я одна із сльозою
Ходжу сумна і серце крає печаль журби...