Цвітуть магнолії в саду,
А я в думках туди пливу,
Де біла вишня, наче наречена.
Отим магноліям в саду
Не розказати про журбу,
Яка звучить, як пісня нескінчена...

Приспів:
Мене манив далекий світ,
Слова холодні, наче лід...
Імла упала на її рамена.
І сипав вітер вишні цвіт,
І засипав маленький слід
Тієї, що ішла навік від мене.

Я жив без неї ночі й дні,
Молив прийти, хоча би в сні.
Життя текло, як води Борисфена.
Цвітуть магнолії сумні,
Прекрасні квіти в чужині,
Моя печаль їм зовсім незбагненна...

Приспів.

Цвітуть магнолії в саду,
А я в думках туди пливу,
Де біла вишня, наче наречена.
Отим магноліям в саду
Не розповім печаль свою,
Що моя вишня з іншим обручена...

Приспів.