Чого ти мною так гордуєш?
Чого ти слів моїх не чуєш?
Чого ти слів моїх не чуєш,
Коли тобі вклоняюсь я?
Чи, може, іншого кохаєш?
На мене наміру не маєш?
На мене наміру не маєш -
Скажи мені, любов моя!

З грудей я вирву серце нині,
Йому дам крила лебедині.
Йому дам крила лебедині -
Хай полетить у синю даль.
З моїм невисказаним болем
Над сизим безконечним полем,
Над сизим безконечним полем,
В мою карпатську сторону...

Хай полетить за сині кряжі
І матері моїй розкаже,
І матері моїй розкаже
Про біль в душі і гіркоту...
Вона для нього поміж трав
Знайде лиш їй відомі ліки,
Щоб я забув тебе навіки
І снами долю не карав!..