AmТам за вiками зDmа гiркиE7м туманом
Де ВiAmчнiсть трубить у РоE7ландiв рiг
БуAmла Любов єдиним тE7алiсманом
А тDmалiсман той зE7вався оберAmiг

БуCло життя овiяGне красою
ЛюбоAmв i честь цiнились нE7ад життя
I шCо там смерть з великGою косою
МужчиAmна, лицар, сE7онячне дAmитя

    В моїA7х садах мелDmодiї Провансу
    I жiGнка, жiнка, жiнCка всiх вiкiв
    ЗFа неї лицар гиGнув без авансу
    ЗCа неї лицар гA7инув без авансу
    ВонDmа ж чекала цокE7оту пiдкAmiв

В монастирях, фортецях i столицях
З глухих палацiв схожих на тюрму
Якщо вiн лицар, о якщо вiн лицар
Вона троянду кидала йому

Гирмiли вальси, пурхали амури,
Давили буднi смикал сiм'я
Жiноча туга билася об мури
Де лицар мiй молитва де моя.

I хочь в'яжiть, хоч клiтку або плiтку
Хоч бозна-хто розкаже бозна де,
Якщо вiн лицар - жiнка кине квiтку
Якщо вiн лицар - жiнка кине квiтку
На все життя очима проведе.