А ніч така місячна, духмяна!..
Блаженна ти, хоч з Богом говори,
Зашарілась вишенька рум'яна -
Їй місяць співає із висоти...

Від пахощів квіту душа хмеліє...
На крилах летить до синіх гір.
Чуєш, я люблю тебе, Маріє!..
Нам літо мережить казку із гір...

Стою під зорепадом в цю мить,
Вдихаю у зореквіт білі ночі,
А душа до тебе, мила, зорить,
Щоб цілувать твої уста дівочі...

Вийди до мене в зелений гай,
Де троянди цвітуть для кохання.
Глянь, як квітне зорями тихий рай,
Падає зірка, несе нам вітання...

Я щасливий, коли ти зі мною!
Дивлюсь у небо, як в очі твої!..
Хочу у осінь іти з тобою,
Зустріти разом літа золоті!..