Стоїть явір над водою,
В воду похилився,
На козака невзгодонька,
Козак зажурився.

Не хилися явороньку,
Ще ти зелененький,
Не журися козаченьку,
Ще ти молоденький.

Не рад явір хилитися,
Вода корінь миє,
Не рад козак журитися,
Та серденько ниє:

Ой поїхав на чужину
Та там і загинув,
Свою милую родину
На віки покинув.

Казав собі насипати
Високу могилу,
Казав собі посадити
В головах калину.

Будуть пташки прилітати
Калиноньку їсти,
Будуть мені приносити
З України вісти.