Уже петрівочка мина, мина,
Половина літа нема, нема.

Що я того літа мало знала,
Що я й на вулиці не гуляла.

Мене матусенька не пускала,
В нову коміроньку запирала.

В нову коміроньку запирала,
Золотим замочком замикала.

Золотим замочком замикала,
Шовковим шнурочком зав’язала.

– Ой посидь же, доню, у коморі,
Поки розійдуться поговори.

Поки розійдеться вечорниця,
Чужая рідня чужівниця.

Тільки мій миленький походжає,
Мене, молодую, дожидає.

– Вийди, дівчинонько, не барися.
– Вийду, козаченько, не журися.

– Вийди, дівчинонько, не гай, не гай.
– Вийду, козаченько, не лай, не лай.