Ой у полі клен-дерево родить,
Йа ж до мене гарний хлопець ходить.

Ой не роди, клен-дерево, в мене,
Ой не ходи, козаче, до мене.

Ой не ходи, козаче, до мене,
Бо йде слава на тебе й на мене.

Ще й на твого коня вороного,
Ще й на тебе, парня молодого.

Ще й на твоє золоте сідельце,
Ще й на тебе – козаченько-серце.

А я теї слави не боюся,
З ким люблюся – стану й обіймуся.

З ким люблюся – стану й обіймуся,
І обнявшися та й поцілуюся.