Ой, Петре, Іване,
Уже ваша пісенька минає,
Уже ваша пісенька минає,
Половини літечка немає.

Із-за гори сонце йде, іграє,
Козаченько кониченька сідлає.
Козаченько кониченька сідлає,
Вийшла його стара мати, питає:

– Ой куди ти, мій синочку, гадаєш,
Що коника вороного сідлаєш?
– А що тобі, моя мати, до того?
Сідлаю я кониченька не твого...