Котишся, котиш, білий місяченьку,
По тобі гине шляху твойого слід,
Так то знмкає на дні у серденьку
Остання згадка давно минулих літ...

Одна ще зірка на небі сіяє,
Далека темна у хмарній товпі,
О, згадко щастя, дарма виглядаєш
Сльозаве око на зустріч тобі!..

Ні голос друга, ні голос знайомця
Не обізветься, лиш вітер шумить,
Згасли промені і зірок, і сонця,
І тільки камінь на серці лежить...

О, згадко щастя, чому лиш вночі
Ти не покоїш душу мирную?..
Хоть бідне серце все про щастя снило,
А зустрічало лиш тінь його слабу...