Де шумлягь жита врожаєм —
Жайвір в небі висне.
Ой, кого ж то так вітає
Жайворова пісня?

Щедрою нивою,
Долею щасливою
Радуйся, земле моя
Радуйся, радуйся,
Земле моя.

Знає жавір — дзвоник ранній,
Хто встає з зорею
І радіє на світанні
Рідною землею.

Жайвір — співом-переливом,
А хвилями — поле
Колосися славним жнивом,
Хліборобська доле.

Сійся, пісне жайворина,
Дощиком сріблястим,
Щоб дзвеніла Україна
Повнозерним щастям.