Зацвіли у Львові білі каштани,
На вітті запалили тисяч свіч,
На свято поспішають львів'яни,
Князь Лев заглядає їм до віч.

Всміхається красень Львів від душі,
Виграє на ніжних струнах весни,
Тут витоптані на бруківці літа золоті,
Несуть приємні спогади юності роки...

Рано зійшло сонце над містом...
Пісня солов'я звеселяє зеленгай,
Зашелестіли клени зеленим листом,
Доброго ранку! - заспівав небокрай!

Розпустили довгі коси тополі,
На алеї вирядились пишно вряд
І признаються місту у любові,
Закоханих кличуть під зорепад!

Весна веде на Високий замок,
Де видно чудовий краєвид здаля...
Соловей співає пісню для львів'янок
І лебедів єднає мелодія скрипаля...

Сходить перша зірка у надвечір'я,
Запалює променисті ясні вогні...
Зацвіла Золота липа, як сузір'я,
Осяює маленький Париж у красі...

Пахне липовий духмяний цвіт...
І я вдихаю у цей чарівний аромат,
Із чаші весни п'ю медовий квіт,
Іду вулицями у королівський сад...

Замріяне заквітчане старе місто
До моїх ніг встеляє квіти запашні,
Поміж веж зоріє зоряне намисто,
Виблискують у церквиць бані золоті...

Заполонив мою душу вечірній Львів,
Його блакитні білі ночі до ранку,
У стоголоссі пташок дзвенить переспів
І до півночі оспівує красу у львів'янки!..