Вереснева смаглява пора,
Наче небо, прозориться днина
І до школи біжить дітвора,
Веселіє моя Україна.
Земле рідна, колиско життя,
Ти моє чебрецеве дихання,
Тут під сонцем розквітли чуття,
Як під серцем квітують жадання!

Приспів:
Для мене добрий сміх –
То дзвін життя,
Щоб усміхались мати і дитя!
Для мене сміх – то чисте джерело,
Щоб веселіше у житті було!
І, звісно, сміх – то наша доброта,
Нехай світліють душі і літа!

Поміж вербами сива ріка
Разом з небом і сонце купає
І дитяча ласкава рука,
Мов пелюсточку, гілку торкає.
Як життя, ти мужній і зростай,
Я ж води принесу із криниці.
А без тебе збідніє наш край,
Засумують і квіти, і птиці.

Приспів.

І, звісно, сміх – то наша доброта,
Нехай світліють душі і літа!