Верби над ставом,
Верби над ставом
Листям торкаються ніжно води.
Дівчино люба,
Підемо в травень,
Цвіт конюшини
Нас кличе туди.

Верби зітхають,
Мавки сумнії
Коси змивають у тихій журбі,
А серед ставу
Лілії білі –
Очі їх дивляться
В душу тобі...

Бджілки цілують
Квіти пахучі,
Стиха літають угору і вниз.
Пальці сплелися
Так неминуче –
Наше кохання хай бачить весь світ...

Грози відлинуть,
Змерхнуть покоси,
Осінь курличе зграями знов.
Верби над ставом,
Верби над ставом
Згадують нашу вербну любов.

...Згадують нашу
Першу любов.