Степом, степом кінь біжить, вірний білий кінь,
Доганяє вітер він, доганяє тінь.
Кінь біжить трави не їсть і води не п’є,
Степом білий кінь біжить, шлях копитом б’є.

Кінь біжить у рідний край та із чужини
Він сумную вість несе до дому із війни.
Кінь біжить води не п’є і трави не їсть,
Про загибель козака сумну несе вість.

Вільним степом кінь біжить, вірний білий кінь,
Доганяє вітер він, доганяє тінь.
Вільним степом кінь пробіг та й через поля
Вітер перед ним вщуха, тремтіла земля.

Битим шляхом пролітав, сонце здоганяв,
У рідне село прибіг, на подвір’ї впав.
Вільним степом кінь біжить, вірний білий кінь,
Доганяє вітер він, доганяє тінь.

Сумно-сумно заіржав білий вірний кінь,
Він сумную вість приніс, наздогнавши тінь,
Заридали батько, матір і уся рідня,
Навколішки обнімали білого коня.

Вільним степом кінь біжить, вірний білий кінь,
Доганяє вітер він, доганяє тінь.
Вільним степом кінь біжить, вірний білий кінь,
Доганяє вітер він, доганяє тінь.